Програмова стаття класика ідеології консервативної революції та фундаментального німецького мислителя міжвоєнної доби Ернста Юнгера пропонує погляд на природу націоналістичної революції.

Використовуючи почесне окреслення себе як націоналістів, ми не лише прагнемо найжорсткіше відмежуватися від тих, для кого це слово звучить як прокльон, але й взагалі від мирного обивателя. Рух, який прагне захищати життєві цінності силовими методами, і плювати хотів на те, як це сприймається загальноприйнятою мораллю, покладається на воїнів — справжніх повнокровних хлопців, що віддаються справі з радістю та любов’ю. Це не крамарі та виробники марципанів, разом із якими зникає епоха масових призовних армій, а чоловіки, що є небезпечними, оскільки прагнуть бути небезпечними.

Це не ті самозаспокоєні душі, що вважають державу врятованою, бо на вулиці можна носити генеральський однострій або чорно-біло-червоний прапорець, і для яких сенс всесвітньої історії зник одночасно з падінням тронів. Звичайно, якщо ці репрезентанти спокою, порядку та сили витримки (яким лібералізм повинен був би сплачувати державну пенсію за безперебійне постачання сировини для обробки) виступатимуть борцями за націоналізм, існування Листопадової республіки було б гарантоване. Тоді б не було потреби в жодному законі “про захист республіки”, а після взаємного роззброєння консервативного та демократичного лібералізму потреба в русі була б задоволена, якби не можна було сподіватися на випадковий кривавий внесок комунізму.( Докладніше )

Гомосексуализм (у обоих полов - инверсия; у мужчин - уранизм, у женщин - лесбианство, лесбийская любовь, сафизм, точнее сапфизм, трибадия) - половое влечение к лицам своего пола. При транссексуализме гомосексуальным считается влечение к лицам с тождественным половым самосознанием, т. е. осознающим себя в том же поле, который присущ и транссексуалу. Распространенность гомосексуализма, по данным разных авторов, варьирует среди мужчин от 1 до 4%, у женщин -от 1 до 3%.( Докладніше )